В даний час металевих і чавунних труб при прокладанні магістралей все частіше воліють пластикові вироби. Серед полімерних виробів великою популярністю користується труба із зшитого поліетилену. Труба із зшитого поліетилену застосовується в системах питного і господарсько-питного призначення, гарячого водопостачання, водяного опалення, системах водяних теплих підлог і стін, ґрунтового підігріву, а також в якості технологічних трубопроводів, що транспортують рідини, не агресивні до матеріалів труби. Труби стійкі до температур – витримують робочу температуру середовища до +950С і тиск до 10 bar.
При виготовленні продукції, а саме труб РЕХ використовується зшитий поліетилен. Від звичайного поліетилену він відрізняється наявністю додаткових поперечних молекулярних зв'язків у своїй структурі.
Додаткові зв'язки утворюються в матеріалі завдяки використанню одного з наступних методів виготовлення поліетилену:
Методи зшивання поліетилену | ||
---|---|---|
PEX-A (метод Енгеля) | PEX-В (силановая) | PEX-З (физиеский) |
Хімічний метод | Хімічний метод | Фізичний метод |
Високий рівень равномерости зшивання | Висока швидкість виготовлення труб | Підвищена складність виготовлення труб |
Ступінь зшивання - 70-75% | Ступінь зшивання - 65% | Ступінь зшивання - 60% |
Складність обрабтки матеріалу | Дешевизна виробництва | Нерівномірність зшивання |
Дорожнеча виробництва | Збільшена гнучкість продукту |
Метод «a» є хімічним способом зшивання поліетилену за допомогою органічних пероксидів і гідропероксидів. Метод «а» найдорожчий. Він гарантує повний об'ємний охоплення маси матеріалу впливом пероксидів, так як вони додаються у вихідний розплав. Однак цей метод вимагає того, щоб зшивання була не нижче 75 %, що робить труби з цього матеріалу більш жорсткими у порівнянні з іншими способами зшивання.
Метод «b» є хімічним способом зшивання поліетилену за допомогою органосиланидов. Органосиланиды представляють сполуки кремнію з органічними радикалами. В даний час для виробництва pex-труб за методом «b» в основному використовується винилтриметаксилоксан. Силаниды – отруйні речовини. При нагріванні зв'язку вінільной групи руйнуються, перетворюючи його молекули в активні радикали. Ці радикали заміщають атом водню в макромолекулах поліетилену. Потім поліетилен обробляють водою або водяною парою, органічні радикали при цьому приєднують молекулу водню з води і утворюють стабільну гідроокис (органічний спирт). Сусідні радикали полімеру замикаються через зв'язок si-o, формуючи просторову решітку. Витіснення води з PEX прискорюється за допомогою олов'яного каталізатора.
Метод «c» полягає у впливі на групу C-H потоком заряджених частинок. Це може бути потік електронів або гамма-променів. При такому впливі частина зв'язків C-H руйнується. Атоми вуглецю сусідніх макромолекул, у яких був вибитий атом водню, об'єднуються один з одним. Опромінення поліетилену потоком частинок відбувається вже після його формування, тобто у твердому стані. До недоліків даного методу можна віднести неминучу нерівномірність зшивання. Для здешевлення процесу зшивання іноді використовують в якості джерела випромінювання радіоактивний кобальт (co60). Даний метод безумовно дешевше, так як труба просто поміщається в камеру з кобальтом, однак безпека використання таких труб вельми сумнівна.
Переваги труб РЕХ-A:
Недостатки труб РЕХ:
Металлопластиковая труба – это цельная, сваренная лазером «встык» или ультразвуком «внахлёст» алюминиевая труба, защищённая изнутри и снаружи полиэтиленовыми слоями. Внутренний защитный слой делает трубу гораздо более ровной, чем металлическая. Поэтому ржавчине, солям и прочим отложениям трудно «зацепиться» за пластик. А значит, внутренняя поверхность трубы дольше остаётся чистой, меньше опасности, что потечёт. Наружный полиэтиленовый слой защищает трубу от внешних воздействий и служит изолятором металла от конденсата влаги. Часто специалисты называют такую трубу пятислойной, имея в виду ещё два слоя специального клея. Слой алюминия в металлопластиковых трубах представляет собой как ещё и кислородный барьер.
Металлопластиковые трубы можно использовать практически во всех системах коммуникаций: отопления, горячего и холодного водоснабжения, при подаче сжатого воздуха и химических жидкостей (в том числе и агрессивных). Они подходят и для капитального ремонта в многоэтажных домах, когда требуется подключение от стояка при замене всей системы трубопровода, и для обычного «косметического» ремонта квартиры или частного дома.
Преимущества металлопластиковых труб
Одним из главных преимуществ металлопластиковой, как, впрочем, и всех полимерных видов труб (многослойные трубы из алюминия и сшитого полиэтилена имеют практически все преимущества обычных полимерных труб), является их устойчивость к коррозии и внутреннему зарастанию. Имея снаружи и внутри слой сшитого полиэтилена, алюминиевая часть трубы, отвечающая за более высокую, чем у обычной пластиковой трубы, прочность, защищена от контакта в влагой, что препятствует образованию ржавчины.
Гладкий же внутренний слой препятствует налипанию солевых и других твёрдых образований и постепенному уменьшению пропускной способности. Кроме этого трубы с внутренним алюминиевым слоем устойчивы к температурам – выдерживают рабочую температуру среды до +95°С и давление до 10 бар, что позволило использовать их в системах отопления; такие трубы отлично гнуться (не нуждаются в коленах и уголках), что удобно при прокладке внутренних коммуникаций, а также удобны и просты в монтаже – установка их не требует специального оборудования, а соединение возможно с помощью латунных фитингов.
Недостатки металлопластиковых труб
Таковых хоть и немного, но они есть и с ними нужно считаться. Основным недостатком сложных труб является разный коэффициент удельного расширения составных частей трубы – у пластика он один, у алюминия – другой. Отчасти разницу в теплопроводности и её последствиях компенсируют клеевым слоем – алюминиевая фольга прочно клеится с обеих сторон к пластику и это препятствует расслаиванию. Поэтому при производстве металлопластиковые трубы подвергаются строгому контролю качества как по отношению к режимам технологического процесса, так и по отношению к сырьевой базе.
Предел гибкости: при всей гибкости металлопластиковая труба имеет предельный (не слишком острый) угол изгиба и лучше такую трубу гнуть на специальном инструменте – трубогибе.
Отсутствие устойчивости к воздействию ультрафиолетовых лучей. В результате этого в структуре материала создаются новые соединения, которые приводят к изменению изначальных свойств наружного слоя сшитого полиэтилена. Материал становится хрупким и приобретает свойства стекла. При механических повреждениях труба трескается. Методы защиты от ультрафиолета. Первый это замуровывание труб в стены или в пол. Второй способ достаточно трубы прокладываться в гофре или изоляции и никакой ультрафиолет им не будет страшен.